ІНЖЕНЕРНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ ЗУПИНОК МАРШРУТНОГО ТРАНСПОРТУ НА ПРИКЛАДІ М. КИЄВА

Мета дослідження полягає в проведенні аналізу закордонного та вітчизняного досвіду щодо планувальних рішень автобусних зупиночних пунктів транспорту та виявленні їхнього впливу на формування транспортно-пересадочних вузлів. У статті представлені узагальнені результати сучасного стану інженерно-планувальних рішень автобусних зупиночних пунктів у місті Києві та розкрито фактори впливу просторово-планувальних рішень на формування транспортно-пересадочних вузлів (ТПВ) у міському середовищі. Розглянуто напрямки вдосконалення та розвитку функціонально-просторової організації ТПВ. Стаття представляє узагальнені результати стану планувальних рішень зупинок маршрутного транспорту в місті Києві, визначає фактори впливу на формування транспортно-пересадочних вузлів. Аналіз поточного розвитку планувальних рішень зупинок маршрутного транспорту в столиці дав змогу сформувати класифікацію та виділити типи зупиночних станцій за чотирма класифікаційними ознаками: функціями, обсягом пасажиропотоку, розміщенням зупинок та ступенем модальності. Дослідження просторової конфігурації ТПВ на базі зупинок маршрутного транспорту дозволив виділити наступні їх види: зона ТПВ, розташована на перехресті; зона ТПВ, сформована на Т-образному перехресті; зона ТПВ, що складається із зупинок маршрутного транспорту, розміщених послідовно; зона ТПВ, яка містить зупиночні пункти, що розміщені паралельно; комбінований вид ТПВ. Проведений аналіз та дослідження поточних інженерно-планувальних рішень зупинок маршрутного транспорту у м. Києві дозволив виявити, що формування ТПВ у міському середовищі відбувається переважно на базі залізничних вокзалів, аеропортів, автовокзалів та автостанцій, які приймають та відправляють зовнішні пасажиропотоки.

Abstract licence: CC BY

A person counts once a day per paper. We keep no cookie and no address: a reader is a hash that changes every day. Any month under five reads shows no number.