Медико-санітарне забезпечення засуджених у місцях несвободи в механізмі реалізації права на охорону здоров’я

У статті розкрито місце медико-санітарного забезпечення засуджених у місцях несвободи в механізмі реалізації права на охорону здоров’я. Зазначено, що відповідно до чинного законодавства та міжнародних стандартів у механізмі реалізації права на охорону здоров’я держава є відповідальною за життя та здоров’я осіб, які перебувають під її контролем, незалежно від їхнього правового статусу. Аналіз національного законодавства та міжнародних документів у сфері захисту права засудженого на належну медичну допомогу в місцях несвободи показав, що медичне обслуговування засуджених в місцях несвободи має надаватися і організовуватися адміністрацією установ виконання покарань за такими якісними стандартами й на високому професійному рівні, що відповідають тим, які використовуються в установах охорони здоров’я поза місцями несвободи. Наголошено, що Міністерство юстиції України, як правонаступник Державної пенітенціарної служби України анонсувало ряд ініціатив у сфері виконання кримінальних покарань, у тому числі і покращення функціонування державної установи «Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України». Однак, спроби керівництва Міністерства юстиції впровадити позитивні зміни в цій системі повинні були б належним чином сприйматися як засудженими, так і персоналом установ виконання покарань. Вони на жаль, не сприймаються, оскільки відсутній чіткий алгоритм дій медичної служби установи виконання покарань щодо медичного обслуговування засуджених в місцях несвободи. От чому, на теперішній час серед багатьох проблем функціонування кримінально-виконавчої системи України осторонь залишається питання належного медико-санітарного забезпечення засуджених до позбавлення волі в механізмі реалізації права на охорону здоров’я. Отже, незважаючи на доволі розширене нормативне закріплення прав засуджених на охорону здоров’я Міністерство юстиції України і надалі не спроможне забезпечити виконання взятих ним зобов’язань у сфері захисту прав людини. Підтвердженням цього слугують численні рішення Європейського суду з прав людини, де підтверджується системне порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у контексті ефективної та своєчасної медичної допомоги в місцях позбавлення волі. Сформульовано авторське визначення медико-санітарного забезпечення засуджених у місцях несвободи, під яким запропоновано розуміти передбачений у чинному законодавстві та гарантований демократичним суспільством механізм реалізації права засудженого на охорону здоров’я шляхом застосування до нього медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних заходів, а також поєднання безоплатних та платних форм медичної допомоги, які мають відповідати міжнародними стандартам і процедурам у цій сфері.

Abstract licence: CC BY

A person counts once a day per paper. We keep no cookie and no address: a reader is a hash that changes every day. Any month under five reads shows no number.