Сучасні способи гідратування рослинних олій: аналітичний огляд
Anastasiia Demydova, Fedir Gladky, Tetiana Berezka
Innovative Biosystems and Bioengineering · 2021
doi:10.20535/ibb.2021.5.2.227359 (opens in a new tab)
We email you when a new notice or a question about this paper appears.
Abstract
Оглядова стаття присвячена порівнянню найбільш поширених способів гідратування рослинних олій. Її мета – актуалізація інформації щодо цієї стадії рафінування рослинних олій для надання можливості вибору оптимального для виробника способу гідратування. Гідратування – перша зі стадій перероблення олій, мета якої – виведення фосфоліпідів, наявність яких унеможливлює якісне проведення всіх інших стадій рафінування. Наведено фракційний склад рослинних фосфоліпідів різних олій, проаналізовано особливості їхньої будови, які впливають на гідрофільність, розглянуто різні теоретичні підходи до гідратування. Порівнюються недоліки, переваги та ефективність водного, кислотного, ферментного гідратування, total degumming, soft degumming. Ферментне гідратування сьогодні вважається основним способом вилучення фосфоліпідів. У промислових умовах для олій із низьким вмістом фосфоліпідів (наприклад, соняшникової) використання фосфоліпаз із метою одержання низькофосфорної олії (менше 10 мг/кг) є доцільним (з огляду на зменшення втрат олії на цій стадії). Але це можливо лише за умови проведення попереднього кислотного гідратування. Поєднання кислотного гідратування з лужною нейтралізацію – мабуть, найбільш ефективний і простий спосіб одержання олії з малими залишковими кількостями фосфоліпідів. Незважаючи на свою традиційність, цей підхід залишається високоефективним, найбільш простим у виконанні та недорогим. До суттєвого підвищення ефективності гідратування приводить інтенсифікація змішування фаз олія–гідратаційний агент. У статті розглянуто використання з цією метою ультразвукових і кавітаційних приладів. Перспективним напрямом розвитку технологій харчової промисловості сьогодні є застосування мембран. Розглянуто особливості цього фізичного методу гідратування. Вибраний тип гідратування, умови його проведення впливають на якість і безпеку коштовного продукту цієї стадії – лецитину. Найбільш якісний лецитин одержують у результаті водного та ферментативного гідратування – вода або водні розчини ферментів не впливають негативно на якісні показники лецитину, на його склад. Лецитин, одержаний водним гідратуванням, практично не містить негідрофільних фосфоліпідів; лецитин, одержаний із використанням фосфоліпаз, містить підвищені кількості лізоформ фосфоліпідів, що позитивно впливає на його поверхнево-активні властивості.
Abstract licence: CC BY
Reads
Read by people on this page
None yet.
Checked or read by AI through naulon
None yet.
A person counts once a day per paper. We keep no cookie and no address: a reader is a hash that changes every day. Any month under five reads shows no number.
Are you an author?
Is this your paper?
Claim it to add your note and be paid when agents cite it. Free.